У всі часи повна людина була уособленням благополуччя, худий - важкою, повною позбавлень життя. У наш час все змінилося: їжа із засобу, що підтримує життя і здоров'я, перетворилася на задоволення і "ліки" від стресу. Всіляка побутова техніка була покликана звільнити час для занять спортом, культурного дозвілля, подорожей, але. "прикувала" до дивана. Постійне переїдання і гіподинамія неминуче приводять людство до ожиріння і супутніх йому захворювань.

Ожиріння - проблема або хвороба?

В цілому на нашій планеті повних лю­дей приблизно стільки ж, скільки істо­щенних - по 1,2 мільярда чоловік. За даними Інституту живлення РАМН близько 55% росіян старше 30 років (зокрема 60% жінок і 50% чоловіків) мають ліш­ній вагу. У 4% людей є подвійний надлишок ваги: вони відносяться до категорії дуже огрядних. По матеріалах ВІЗ сре­ді причин, що приводять до летального результату, перше місце тримає куріння, друге, - ожиріння.

Надмірна маса тіла і ожиріння характеризуються накопиченням жирової тканини на тлі гіперкалорійного живлення і гіподинамії. І якщо надмірну вагу можна визнати швидше косметичним недоліком, то ожиріння - це серьез­ноє захворювання.

Про шкоду і користь жирової тканини

При ожирінні в організмі людини на­рушена діяльність як мінімум девя­ті систем органів:

серцево-судинною,

ендокринною,

нервовою (центральною і вегетативною),

травною,

опорно-руховою,

сечостатевий,

дихательной,

імунною.

Спостерігаються зміни шкірних покривів. Все це приводить до уменьше­нію тривалості життя хворих в середньому, на 10-20 років.

Що ж таке нормальна вага?

Це та вага, при якій ризик розвитку захворювань мінімальний. Він залежить від зростання і статури, тому характеризується спеціальним показником - індексом маси тіла (ІМТ, індексом Кетле). Для людей у віці від 18 до 29 років ІМТ повинен знаходитися в діапазоні 18-22,9 кг/м2, у віці від 26 до 45 років ІМТ не повинен перевищувати 25,9 кг/м2, а старше 46 років допустимо мати ІМТ 27 кг/м2.

Чим раніше забити на сполох, тим боль­ше шансів нормалізувати обмін речовин. На жаль, інформація про вре­де зайвих кілограмів і ожиріння, різних методах корекції ваги частіше знаходить відгук у молодіжної аудиторії. І ось дівчата, що мають нормальну масу тіла, під дією агресивної реклами починають боротися з несущест­вующим ожирінням за допомогою дієт, го­лода, ліків, БАД, виснажливих фі­зічеських навантажень.

Слід сказати, що жирові отложе­нія необхідні. Жирова тканина облада­ет гормональною активністю і відповідає, зокрема, за внегонадний синтез естроге­нов. Поки вона не досягне необхідного об'єму, у дівчинки не почнеться менструа­ция (є навіть спеціальний термін "весо­вой поріг менструації"). От чому в го­лодниє роки війни у дівчат місячні починалися пізно - в 16-18 років. Саме з цієї причини необдумане схуднення і без того не повних представниць жіночої статі приводить до розвитку аме­норєї. Відновити менструальний цикл буває деколи достатньо складно, навіть якщо кількість жиру повертається до воз­растной норми. Після настання мено­паузи жирова тканина стає основ­ним джерелом естрогену, поддержіва­ющим їх мінімальний, але стабільний рівень. Не випадково у жінок з невеликим надлишком ваги старіння шкіри проїс­ходіт повільніше, і швидкість розвитку остеопорозу декілька нижче, ніж у їх ху­деньких ровесниць. Тому рішення про те, чи варто худнути і наскільки, треба приймати після консультації з лікарем. Тим більше що за допомогою методу імпедансметрії можна визначити наявність надлишку жирової тканини (як, втім, і дефіциту м'язової тканини). Характер і "географія" жирових відкладень допоможуть оцінити ризик розвитку різних ослож­неній. При нормальній вазі (індекс мас­си тіла від 18 до 25 кг/м2) і змісті жиру, відповідному зросту, з помо­щью імпедансметрії визначається те ко­лічество кілограмів, з яким можна розлучитися без збитку для здоров'я.

Причини формування надмірної ваги

Виділяють декілька груп чинників, сприяючих надмірному накопле­нію жирової тканини:

демографічні (вік, пів, ет­нічеськоє походження);

соціальні (рівень освіти, доходу, сімейний стан);

біологічні (пубертат, беремен­ность, лактація, менопауза);

поведінкові (характер живлення, куріння, споживання алкоголю, фізіче­ськая активність);

захворювання ендокринної системи;

спадковість.

На сьогоднішній день виявлене близько 20 генів, що відповідають за накопичення жирової тканини. Але по спадку ожиріння отримують тільки 0,3% людей, страждаючих цим захворюванням. Швидше від батьків передаються сімейні тра­діциі живлення. Як показали многочис­ленниє дослідження, якщо сім'я, де дорослі мають надмірну вагу, усино­вляєт (удочеряє) дитину з дитячого будинку, то ці діти найчастіше теж стано­вятся огрядними, незалежно від наследст­венной схильності. Проте якщо дитина повних батьків страда­ет ожирінням у віці до 5 років, то ве­роятность, що він буде хворий в старшому віці, рівна приблизно 65%. При раз­вітії ожиріння у віці до 14 років ризик прогресу хвороби увелі­чиваєтся до 80%. Тобто ожиріння дитинства переходить в ожиріння зрілого воз­раста. Це означає, що до культури живлення, фізичній активності треба прі­учать дитину якомога раніше.

Багато хто вважає, що почали набирати вагу в результаті захворювань ендокрін­ной системи. Дійсно, порушення функцій щитовидної або підшлункової залоз, гіпофіза або надниркових мо­гут приводити до ожиріння, як, втім, і порушення роботи печінки. Проте, як показує статистика, таких хворих тільки 4%. Отже, в подавляю­щем більшості випадків ожиріння обу­словлено аліментарним або аліментар­но-констітуциональним чинниками, тобто гіперкалорійним живленням.

Переїдання - загальна проблема?

Сучасне суспільство ненавмисно провокує зростання ожиріння серед населе­нія, сприяючи споживанню високока­лорійной їжі з великим змістом жирів ("фаст фуд", всілякі гото­виє продукти і напівфабрикати). В той же час досягнення технічних прогрес­са сприяють формуванню мало­подвіжного способу життя. Вона проходить за схемою: будинок - ліфт - машина - сидяча робота - машина - ліфт - відпочинок сидячи або лежачи - вечеря - сон. І так щодня. При цьому людина може і немає багато, але ж він практично не рухається: навіть годину-два, проведені у вихідний в спор­тівном залі, проблему не вирішують. Закон збереження енергії поки ніхто не отме­ніл: все, що поступає, винне расходо­ваться, надлишок енергії накопичується організмом у формі "найзручнішого" біологічного палива - трігліцерідов (жирів). При ожирінні поступово нару­шаєтся фізіологічна регуляція енергетичного обміну. Саме тому підходи до корекції надмірної ваги і лікування ожиріння полягають в дії на всі чинники, тобто і на надходження енергії, і на її витрачання, і на вос­становленіє регуляції енергетичного обміну. До вирішення проблеми ожиріння ак­тівно підключилися не тільки лікарі, але і засоби масової інформації, люди почали трохи замислюватися над тим, що вони кладуть в рот. Зворотний бік медалі: щороку разом з фасоном одягу і взуття модними стають і нові дієти. Французька і амерікан­ськая, середземноморська і рисова, - всі вони обіцяють ідеальну фігуру в найкоротші терміни. І ніхто, окрім специ­алістов, не згадує, що само слово "дієта" перекладається з грецького як "спосіб життя".

Культура живлення і фізична активність, адекватна і спокійна поведінка в складних ситуаціях, доброзичливість і допитливість - ось застава здоров'я, внутрішньої і зовнішньої краси.

Можливості дихальної гімнастики

Буває і так, що людина дійсно стежить за своїм раціоном, а вага сбро­сить не може. Це відбувається в тих слу­чаях, коли психоемоційна нагруз­ка достатньо велика, а фізичною ак­тівності організму явно не хапає. І часу для походів у фитнес-центр або басейн теж немає. У таких ситуаціях можна запропонувати дихальну гимна­стіку: по Стрельникової, Бутейко, за системою йогів або холотропноє дихання. Будь-який з перерахованих видів дихання приводить до посилення в організмі состо­янія гіпоксії (недоліку кисню). Що це дає? Річ у тому, що для життя нам необхідно три субстрати: їжа (без неї ми можемо прожити місяць), вода (без неї протримаємося тижнів два) і кис­лород (без якого помремо через 5 мі­нут). Всі біохімічні процеси йдуть у водному середовищі. Тому потрібна вода. Ми їмо для отримання енергії, необході­мой кожній клітці нашого організму. Для цього вуглеводи, жири і білки долж­ни піддатися біологічному окис­ленію. Якщо в організмі не хапає кис­лорода, то аеробні процеси (з уча­стієм кисню) замінюються на анае­робниє (без його участі). Еффектів­ность другого способу отримання енер­гиі дуже низка, а недоокисленниє про­дукти обміну перетворяться і накаплі­ваются в жирових депо. Щоб вийти з ситуації, що склалася, необхідно забезпечити доступ додаткового ки­слорода до тканин, тобто збільшити ді­намічеськую навантаження. Коли у людини немає можливості (або бажання) разві­вать себе фізично, можна поступити таким чином: ще більш усугу­біть стан гіпоксії і натреніро­вать організм на роботу в цих умовах. Таким чином, спеціальне дихання допоможе адаптуватися до ситуації, що склалася. Іншими словами: дихаєте правильно і. худніть!

Ліки для схуднення

Але є ще одна категорія повних лю­дей, яким просто подобається сам про­цесс їди. Вони готові без кінця пробувати нові блюда, смакувати не­обичниє смакові поєднання, запиваючи все це різноманітність спиртними напоями. Це досить важка група боль­них. Важка в тому сенсі, що їх устра­іваєт той спосіб життя, який вони ве­дут. Як правило, замислюватися про своє здоров'я вони починають, коли вже разві­лісь серйозні захворювання: опорно-рухового апарату, цукровий діа­бет 2 типи, гіпертонічна хвороба (або навіть інсульт, інфаркт) та інші. Такі люди потребують лікарських препаратів і серйозного лікування.

На сьогоднішній день пройшли широ­кие клінічні випробування два препара­та для корекції надмірної ваги і ле­ченія ожиріння: сибутрамін (мерідіа) і орлістат (ксеникал).

Сибутрамін є селективним блокатором зворотного захоплення серотоніна і норадреналіну в синаптічеськой ще­лі. Сприяє швидкому досягненню насичення, за рахунок чого значно зменшується кількість з'їдену. Одночасно відбувається посилення утилізації енергії (за рахунок термогенезу). Поступово жирові запаси начина­ют "танути".

Орлістат надає суто місцеву дію, пригноблюючи активність ліпаз желу­дочно-кишечного тракту і перешкоджаючи розщеплюванню і всмоктуванню жирів їжі.

Проте ці препарати не можна вважати за "чарівні пігулки" для похуде­нія: вони володіють цілим рядом побічних ефектів. А головне - результат від їх застосування помітний тільки в тому випадку, якщо пацієнт дотримує гипокалорійную дієту. Ліки не підміняють дієту, а лише полегшують процес схуднення.

Психологічна мотивація

Надмірна вага - проблема серйозна. І до кожного, що зібрався схуднути, потрібний індивідуальний підхід! Паци­ент повинен мати повне уявлення про саму проблему ожиріння і його по­следствіях. Якщо у людини вже був не­удачний досвід зниження ваги, необхідно розібрати ситуацію і пояснити причини невдач. Дуже важливо, щоб пацієнт поні­мал: схуднення - процес тривалий.

При зменшенні ваги на 5-10 кг вже спостерігаються сприятливі тенденції:

зниження загальної смертності на 20%;

зниження риски розвитку цукрового діабету на 50%;

зменшення риски летальних ускладнень від цукрового діабету на 44%;

зниження смертності від ішемічної хвороби серця на 9%;

зменшення симптомів стенокардії на 9%;

зниження смертності від онкологічних захворювань, пов'язаних з ожирінням, на 40%.

Врахувати всі особливості образу жіз­ні люд